Рада козацьких отаманів України

ГО «Молодіжний Клуб Джура»

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»)

Рекомендації підготовки рою до участі у грі «Сокіл» («Джура»)

 

УЧАСТЬ У ГРІ "ДЖУРА"

1. Учасником гри "ДЖУРА" може стати кожна дитина віком від 7 до 18 років, які люблять Україну, хоче добре знати її історію та культуру, яка поділяє світогляд Українського Козацтва.

Учасниками гри „Джура” є учнівська молодь загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, об’єднана на добровільних засадах у рої, сотні, курені тощо.

2. Молоді люди віком старші 18 років можуть зберегти своє право на участь у грі за бажанням. Вони одержують звання "Козака-наставника" і беруть участь у виховній роботі з дітьми та молоддю.

3. Прийом до складу учасників гри "ДЖУРА" здійснює первинний осередок «рій» (клас) на загальному зібранні (Раді) за згодою батьків (для учнів) та після проходження виховного просвітницького курсу підготовки, де відбуваються знайомство з заповідями, правами та обов'язками учасника гри, набуття необхідних знань з історії України, літературно-пісенної творчості, про народних героїв тощо.

4. Припинення членства в грі "ДЖУРА" відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня (класу, загону) як стягнення за недостойні дії:

не виконання обов’язків учасника гри;

порушення кодексу лицарської честі;

цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності рою;

несумісну із званням джури діяльність, що завдала шкоди рою, школі.

5. Учасники гри „Джура” поділяються на козачат (молодші школярі віком 7-10 років), джур козацьких (школярі середніх класів віком 11-15 років), молодих козаків (школярі старших класів віком 16-18 років). У грі „Джура” можуть брати участь особи старші 18 років у статусі „Козак-наставник”, які залучаються до виховної роботи з дітьми та молоддю.

6. За козацькою традицією кожен козак прагне мати побратима з однолітків. Посвячення в побратими відбувається за певним ритуалом і скріплюється козацькою незламною клятвою.

ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ ГРИ "ДЖУРА"

Виховний ідеал гри – козак-лицар, свідомий, відповідальний та повновартісний громадянин-патріот, провідник у суспільстві.

Завданням гри «Джура» є формування козацько-лицарського типу сучасної молодої людини.

Козацько-лицарський тип людини – це шевченківський тип людини, який міцно укоренився в духовності і бутті українців. Домінантна ідея такої людини «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» (Т.Шевченко). Така людина завжди прагне стати володарем становища, господарем землі, невпинно боротися до перемоги
з лжетеоріями, ідеями, які послаблюють процеси національного відродження, державотворення. Така людина всіма шляхами і засобами в ідеологічній, духовній сфері та конкретними і щоденними справами наближає «апостолів правди і науки», національних законодавців «з новим і праведним законом» (Т.Шевченко). Козак – людина шевченківського типу відкидає «пристосування до чужої сили в Україні» (М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господар домовитий по своїй хаті і по своїм полі» (І.Франко).

Лицарський тип людини – один із найвищих ідеалів українського народу, який утверджений в нашій національній свідомості і самосвідомості талантами, працею рук і зусиллям мозку Т.Шевченка і І.Франка, Лесі Українки, М.Гоголя, П.Куліша, Б.Грінченка і Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича і Олени Теліги, В.Симоненка і В.Стуса і Ліни Костенко та ін. Такий ідеал українця, громадянина нашої держави вчені і митці, політичні, державні і громадські діячі, психологи і педагоги, батьки мають наповнювати сучасним духовним змістом, конкретними державотворчими справами.

Сучасний козацько-лицарський спосіб життя враховує, що боротьба з площини «вогнем і мечем» все більшою мірою переходить у площину боротьби ідей – наукових, політичних, теорій, концепцій, духовних цінностей, інформаційних технологій та практичних справ, конкретної дії, поведінки. Козацько-лицарська духовність спрямовує практичну діяльність на підвищення добробуту українського народу, розвиток його культури, інших сфер життя, державотворення.

Виховний ідеал гри «Джура» виражається в ідейних засадах, зокрема в козацько-лицарському кодексі честі та в трьох рисах провідної верстви – мудрість, шляхетність, мужність.

Ідейні засади гри "ДЖУРА" виходять із лицарського покликання «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім»:

Вірність Богові та Україні – мудрість;

Допомога ближнім (люби ближнього свого, як самого себе) – відвага або мужність;

Дотримання кодексу лицарської честі (козацького Звичаю) – Мудрість, Шляхетність, Відвага.

ВИМОГИ ДО УЧАСНИКІВ ГРИ "ДЖУРА"

1. Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків — це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

2. Вимоги до козачат: козачата - це будь-які хлопчик чи дівчинка, які досягли 6-річного віку, люблять родину, шанують старших і хочуть багато дізнатися про історію рідного краю, неньки України, бажають рости дужими, сміливими, вправними, мріють про щасливу долю свого народу, прагнуть зробити вільною та квітучою рідну Україну, а для цього:

- повинні добре навчатися;

- знати символіку своєї держави - Прапор та Герб України, вміти шанувати їх;

- знати Гімн України та розуміти, чому називають себе українцями;

- знати, хто такі українські козаки, де жили, чим займалися, що таке дитячо-юнацьке козацьке товариство, членом якого вони є;

- знати, що таке козацький добрий вчинок;

- знати кодекси лицарської честі та лицарської звитяги;

- знати побут козаків, в чому саме можуть і повинні наслідувати козаків діти;

- знати кілька козацьких пісень, елементи гопака;

- знати, які сторінки з життя козаків пов'язані з місцевістю, де проживають діти;

- знати імена найвидатніших козаків і що з ними пов'язано в житті родини, населеного пункту, регіону;

- знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хоругву, знак;

- старатися бути корисним для козацького товариства, допомагати батькам, старшим, кволим і знедоленим;

- дбати про загартування, чистоту і здоров'я свого тіла, виховувати здоровий дух;

- знати дату свого народження, своїх батьків, близьких родичів, свій родовід;

- вміти розповідати про Україну, про важливі історичні події на Україні та її славні імена;